Інтернет речей очима школярів

Олександр Нещадим, 15 років, навчається 4 роки в Академії СТАРТ_ІТ та його батько - Віталій Нещадим

«Так, хотілося б. Я бачу в цьому перспективу. Надалі я хотів би програмувати роботів для різних повсякденних потреб людей. Це звісно не так просто, але і не геть складно. Ми робили цей проєкт 3 місяці. Сам проєкт по суті забрав місяць, бо досить багато часу зайняла попередня підготовка."

«Мене це дійсно вразило» – додає Віталій Нещадим, батько Олександра.

«Я приходив на всі презентації сина від самого початку. Я не програміст, і для мене це доволі нова тема, на рівні користувача. Сьогодні навіть мені стало нарешті зрозуміло, для чого це все потрібно. І я вперше усміхаюсь після презентації, адже розумію, що наш вибір був правильним. Я сам випускник Львівської Політехніки та інженер в другому поколінні, і для мене направду стали відкриттям ті можливості в інженерії та роботі з пристроями, які вже є доступні в ІТ-сфері».

Андрій Вількош, 14 років, навчається 4 роки в Академії СТАРТ_ІТ та його мати - Оксана Вількош

«Інтернет речей – напрямок доволі багатосторонній. Є багато галузей, де можна застосовувати його, в майбутньому. Це буде функціонально, практично, і зручно», – розповів нам Андрій.

«Дізналася для себе багато нового» – так прокоментувала презентацію моделі розумного будинку мама Андрія, пані Оксана Вількош.

«Подія дуже цікава, хоча я і не працюю в ІТ сфері, а отже – не розумію до кінця всіх термінів. Проте бачу, що моя дитина робить те, чим надалі він, і я, і хто завгодно може користуватися для комфортного життя».

Віталій Кіндій, 15 років, навчається 3 роки в Академії СТАРТ_ІТ та мама Ірина Кіндій

«Напевне, я хотів би й надалі працювати з інтернетом речей. Це досить новий напрямок в усьому світі, але вкрай перспективний. Це ж просто дуже зручно – керувати віддалено тими чи іншими пристроями. Це допомагає і в побуті, і в бізнесі, і в цілому – в житті. Мені було б цікаво з цим працювати, і створювати корисний продукт для людей. До того ж з точки зору кар'єри та заробітку – це дуже приваблива галузь».

«Я насправді багато чого не розумію в цій сфері», – зізнається Ірина Кіндій, мати Віталія.

«Для мене багато з речей, які вчить син – це загадка. Але, оскільки він хотів розвиватися в цьому напрямку, ми віддали його сюди, в Академію. І я насправді рада, що так відбулась, бо він багато чому навчився. Я вражена тим, що він зробив зі своїми колегами на цьому проєкті розумного будинку. Напевне я і сама хотіла б використовувати такі комфортні речі у власному побуті, у своїй квартирі».

Роман Максимович, 15 років, 4 роки навчання в Академії СТАРТ_ІТ та Оксана Максимович

«Я хотів би займатися надалі проєктами, пов'язаними з інтернетом речей, якщо ще посилити свої знання. Це сфера, яка однозначно буде розвиватися. Але ще треба багато працювати, адже наш проєкт був непростий. Напевне, найскладнішим було визначитися, що саме ми плануємо робити. Треба було сконцентруватися над ідеєю, вирішити, який формат коду ми використовуємо, тощо. Тобто – це та ситуація, коли придумати ідею було, мабуть, складніше, ніж її безпосередньо виконати».

Оксана Максимович, мати Романа, розділяє враження сина від презентації:

«Дуже здивована і навіть захоплена тим, що нам показали. Проєкт дуже цікавий, і в майбутньому дуже потрібний. Розумний будинок – це і є майбутнє, зрештою. Це просто круто!»

Вікторія Голяк, 14 років, навчається 3 роки в Академії СТАРТ_ІТ та її мама Наталія Шумська

«Мені сподобалось працювати з інтернетом речей. Є перспективи, дуже сильні. Це міжнародний тренд, і мені цікаво буде займатися цим надалі. Я дуже ціную досвід, який здобула на проєкті розумного будинку. Втілення коду в життя це було простіше, ніж сама ідея. Бо треба було продумати, які саме елементи будуть у системі сигналізації розумного будинку, чи це буде лише звукове сповіщення, чи також синхронізована з системою LED лампа, і так далі. Теорія виявилась важче за практику».

Бажання доньки розвиватися надалі поділяє Наталія Шумська, мати Вікторії.

«Презентація була дуже цікава. Зрештою – це кожен раз цікаво, бачити що твоя дитина знає більше і більше. Я багато не розумію, але моя дитина знається в цьому більше ніж я і багато в чому пішла дуже далеко вперед. Це не може не тішити. І я навіть не сумніваюсь, що моя дитина зможе використати ці знання на практиці надалі".